Рудаки Абу Абдаллах Джафар. Народився близько 860 р. у Таджикистані, у селищі Панджрудак. Родоначальник поезії мовою фарси (на ньому говорять і пишуть іранці, таджики й частина народів Афганістану). Рано прославився як поет, співак і музикант-рапсод.

По переказі, Рудаки був сліпим від народження, але завдяки більшим здатностям придбав широкі пізнання, хоча ніде не вчився. У молодості був запрошений у Бухару сасанидскими правителями, що прийняли іслам, і став визнаним лідером серед поетів, за 40 років домігшись пошани, слави й багатства Рудаки створив 130 000 двустиший, з яких до наших днів дійшла 1000. Цілком збереглися поема «Мати воїна», автобіографічна «Ода на старість» і близько 40 чотиривіршів - рубай. Наприкінці життя був вигнаний з Бухари й умер в 941 р. у рідному селі Панджрудак.